Технології ситуативного моделювання
Я погоджуюсь із думкою відомого педагога Ш.Амонашвілі: "Дітей треба вчити не граючи, а серйозно, з почуттям відповідальності. Учитель має так добре і мистецьки виконувати роль, щоб діти забули про свою потребу в грі."
Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом залучення дітей до гри. Завдання педагога під час застосування ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті.
Ігрова модель навчання покликана реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю прояву емоцій, надання дитині можливостей самовизначення, розвитку творчої уяви, вільного висловлювання своєї думки.
За ігровою моделлю учасники навчального процесу перебувають у нетрадиційних умовах. Учні самі обирають собі ролі, створюють проблемні ситуації, шукають шляхи їх розв’язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення.
Я в ігровій моделі беру роль інструктора (ознайомлюю із правилами гри, консультую), судді (корегую та беру поради стосовно розподілу ролей), тренером (надаю підказки з метою пожвавлення гри), головуючим, ведучим (організатором обговорення).
Організовую роботу ігрової моделі так:
1.Ознайомлюю учнів з темою, а також з правилами гри, загальним оглядом її перегляду.
2.Готую до проведення гри (ознайомлюю зі сценарієм гри, визначаю ігрові завдання, ролі, орієнтовний шлях розв’язання проблем).
3.Основна частина – проведення гри.
4.Обговорення.
Під час використання ігрової моделі даю учням інструктивні поради:
- чітко дотримуйтесь своєї ролі;
- намагайтеся уважно слухати партнерів і вчителя;
- не коментуйте діяльності інших;
- ставтеся до своєї ролі, як до реальної життєвої ситуації;
- вийдіть із ролі після завершення сценки;
- беріть участь в аналізі рольової ситуації.
Із технологій ситуативного моделювання використовую такі інтерактивні технології як: рольова гра, "імітація", драматизація.
Отже, використовуючи інтерактивні технології на всіх етапах уроку, я впевнено можу сказати, що, дійсно, інтерактивні вправи сприяють постійній активній взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де мої учені разом зі мною є рівноправними, рівнозначними суб’єктами процесу та розуміють, що вони роблять.
Саме інтерактивне навчання – ця спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, дала мені змогу – створити комфортні умови, за якими кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
І дійсно, використовуючи ці технології у своїй практиці, я відчула, як змінилися мої учні, вони вміють дискутувати, вміють визначити власну позицію, відстояти свою думку.
Як саме я використовую інтерактивні методи навчання на уроках і в позакласній роботі та в роботі з батьками показано у запропонованих конспектах уроків.
